Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.
Ринов, -нви, ж. = ринва.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий.
Увольнити Cм. увольняти.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче.
