Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

староство

Староство, -ва, с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТВО"
Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись. Кв.
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Конст. у.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.