Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостонько

Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТОНЬКО"
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Квадратувати, -ту́ю, -єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Сироїжечка, -ки, ж. Ум. отъ сироїжка.
Скубрій, -рія, м. Взяточникъ, любящій содрать. Черн. г.
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.  
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.