Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.
Ігранка, -ки, ж. Игра.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
