Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стадницький

Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДНИЦЬКИЙ"
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини. Г. Барв. 335.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Усякий Cм. усяк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАДНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.