Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставовий

Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВОВИЙ"
Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Сиб. 1861.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Утямити, -млю, -миш, гл. Сообразить, понять. Не втямив з ляку, де б сховався. Гліб. Ви роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваше лихо, — нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАВОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.