Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старітися

Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРІТИСЯ"
Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. баночка.
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа. Ном. № 13065; Мнж. 124, 92.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Стяблечко, -ка, с. Ум. отъ стябло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.