Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Вандро́вний чоловік: усе вандрує....
Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. Ум. величко.
Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. вечір зайшов. Вечерь начался. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора.
Вискіпатися, -паюся, -єшся, гл. Проявиться, взяться. і звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Кус, -са, м.
1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Перший кус усьому голова.
2) Немного. Іде Сава з України, юж кус засмутився. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло.
Перебігнути, -ну, -неш, гл. = перебігти. Як іде хто куди-годі, а перебігне го заяць... то вже му сі не поведе.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись.
