Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старожил

Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг. Мкр. Г. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЖИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЖИЛ"
Безправно нар. Беззаконно.
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОЖИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.