Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старощіння

Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЩІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЩІННЯ"
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. І. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була. Камен. у.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. Лубны. Можнісенъко вам без коня бути. Волч. у.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОЩІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.