Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спроста

Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОСТА"
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці. Чуб. IV. 458.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ. Шух. І. 149.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.