Згі́р'Я Cм. згірря.

Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.

Ночліг, -гу, м. 1) = і. Ночівля. 2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги. 3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки. МУЕ. III. 157.

Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.

Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).

Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.

Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.

Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.

Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.

Шолупайка, -ки, ж. Шелуха, скорлупа.