Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. 3) Взыскивать подати.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. За могилою могила, а там тільки мріє. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Діти мріли в сутінку.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. 2) мн. Родъ вышивки. .
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Пошпетити, -чу, -тиш, гл.
1) Обезобразить, попортить, повредить. У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали гаврахи.
2) Побранить, дать нагоняй.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.
