Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спротивити

Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОТИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОТИВИТИ"
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий. Кв.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Калярувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончательно полировать гребенку посредствомъ тренія между ладонями рукъ, слегка покрытыхъ золой. Вас. 163.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОТИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.