Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставище

Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВИЩЕ"
Головко, -ка, м. = головань 1. 2) Названіе вола. Г. Барв. 242.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по конотопській, а по нашому довжикові люди. Ном. № 14035.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. І. 42.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.