Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Низькостеблиця, -ці, ж. О капустѣ: съ короткимъ стеблемъ, съ кочнемъ, сидящимъ низко при землѣ. Капуста моя низькостеблиця.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл.
1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла.
2) Лупиться, облупиться. Од сонця шкура на носі облазить.
Окіп, око́пу, м.
1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. На долині при окопі дівчина гуляє. V.
2) жидівський окіп. Еврейское кладбище.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. 2) Рама бороны.
Посолодити, -джу, -диш, гл. Подсластить. Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Голота своїх панів хаптурнпками лає.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем.
