Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спузарь

Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Бахнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Відтерти Cм. відтерати.
Вразький, -а, -е. = вражий. О. 1862. І. 35. Гей ви, ляхове, вразькі синове! Ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте. ЗОЮР. І. 205.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Оцвісти Cм. оцвітати.
Порозчовпувати, -пую, -єш, гл. Разобрать, понять (во множествѣ).
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.
Рукавичний, -а, -е. Перчаточный.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. І. 23. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана. Шевч. 576.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.