Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спузарь

Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Кріпити, -плю́, -пиш
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись. Харьк.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Циба, -би, ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю. Н. п.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.