Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спудити

Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДИТИ"
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Запа́льчастий, -а, -е. Запальчивый, вспыльчивый. Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться, а то ще й будуть ся бити. Камен. у.
Змалитися, -люся, -лишся, гл. Умалиться, сдѣлаться маленькимъ; дѣлать какъ маленькій. Не казав би то — мала, а то велика та змалилась. Ном. № 6493. Ото змалилася — зазмагалася з дитиною. Харьк.
Млін, мльо́ну, м. Въ ручной мельницѣ: палка, которой вращаютъ жерновъ. Тоже, что и жорнівка, погонач. Козел. у.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый. Желех.
Поотуманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Поясина, -ни, ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. Г. Барв. 22. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая. ЗОЮР. І. 201.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.