Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи!
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані.
2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала.
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня.
Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику.
