Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрятувати

Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТУВАТИ"
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Гайвороня, -няти, с. Граченокъ.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.