Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрятувати

Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТУВАТИ"
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Муравни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Мнж. 116. Посади кажана в муравник та тікай, щоб не чув його свисту. Драг. 34.
Покращати, -щаю, -єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Попопеліти, -ліємо, -єте, гл. Превратиться въ пепелъ (во множествѣ).
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці. Ном. № 6812.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.