Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спуджуватися

Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДЖУВАТИСЯ"
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Рудч. Ск. II. 56. Хліб на тій воді замішувала. Г. Барв. 157.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Нестаток, -тку и -тка, м. 1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233. 2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.
Пліска, -ки, ж. 1) Желудиная или орѣховая чашечка. 2) = плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски. Гол.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану. Шевч. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.