Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Як ти мені осточортіла.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. У мене справа убізька.
