Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спустіти

Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвірє. МВ. (О. 1862. III. 46).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Осетер, -тра, м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Чуб. III. 395. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. Г. Барв. 466. І я тепер на приспівки їм здався. К. Іов. 63.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.