Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білюга

Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білиця 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮГА"
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець. Екатер. у. Залюбовск.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Підпасти Cм. підпадати.
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну. Ном. № 4204.
Причірть въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Лебед. у.. Cм. упричерть.
Проз пред. 1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166. 2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Удну нар. Внутри. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.