Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.
2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. Невиводний гість.
Пристача, -чі, ж. Поставка, доставка. Ми на роботу прийдемо без лопат, а лопати — це вже ваша пристача. Жати на хату, — це вже ваша пристача.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій.
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля.
