Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білохатий

Білохатий, -а, -е. Съ бѣлыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОХАТИЙ"
Бурмило, -ла, об. 1) = бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозваніе медвѣдя.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном. К. Бай. 84.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту. Ив. 20.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.