Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Він усе не дає діла робити, ей же Богу.
Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. 2) Подносъ. Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко?
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
