Бляхарь, -ря, м.
1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ.
2) Кровельщикъ.
Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Кожух викинув од молі провітрювати. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Із ряду і сього не викидають. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Мені на очі викидають, що нас хати нема. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки.
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля.
Закра́сти, -ду, -деш, гл. Украсть. Коли не закрадуть у похорон, то понаходиш усе.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Опруг, -га, м.
1) Кругъ.
2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий.
Поперепинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и переп'ясти, но во множествѣ.
Прижилувати, -лую, -єш, гл. Приметать. Щоб гарно пришити, до треба попереду прижилувати.
Припасти 2 Cм. припасати.