Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозірець

Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІРЕЦЬ"
Баклажка, -ки, ж. Ум. отъ баклага.
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави. Мир. ХРВ. 112.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Мир. Пов. II. 113. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись. Левиц. ПЙО. І. 364.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.