Витурлити, -рлю, -рлиш, гл. = ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати.
Острог, -га, м.
1) = остріг.
2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Припічок, -чка, м.
1) Шестокъ (въ кухонной печи). На припічку жар. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається.
2) Лежанка. Мати сидить на припічку. А дитина на припічку росквакалася.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова.
