Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня?
Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. .
Легеня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені.
Малюва́тися, -лююся, -єшся, гл. 1) Изображаться. На килимі дуже ясно малювався здоровий лев з густою гривою. 2) Румяниться. Червоніла як калина, хоть не малювалась.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Протепом нар. Опрометью.
