Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Баламута, -ти 1), м. = баламут 1.
2) ж. Затрудненіе, замѣшательство.
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Мали тато дві кози, та обидві безрогі.
Відчухрати, -раю, -єш, гл.
1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола.
2) = відчухмарити.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Розрахування, -ня, с. Расчисленіе, разсчетъ.