Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня.
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги.
2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ!
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ум. розбійничок, розбійниче́нько.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Чижми з острогами. Ум. чижемки.
