Валюх, -ха, м. Пирогъ изъ картофеля и пшена.
Вощина, -ни, ж. Вощина.
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Вони до сього звичені.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ.
