Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрудчик

Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЧИК"
Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Краснопірка, -ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Ротний, -а, -е. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРУДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.