Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуличний

Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧНИЙ"
Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Клумля, -лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Неврод, -ду, м. Неурожай. Вдарив неврод рік по року. Вх. Зп. 41.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Попитувати, -тую, -єш, гл. Спрашивать. Пчелиная мати ройочка веде, ой веде, веде да й попитує: «ой де б нам... хороше присилля найти?» Грин. III. 7.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Росклеветати, -вечу, -чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали. Грин. III. 187.
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. І. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый. Шейк.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.