Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки.
Вирядка, -ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати Позичила у мене на вирядку грошей.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Лянної пряжі три півмітки. Ум. півміточок.
Планітувати, -тую, -єш, гл. Полезнымъ быть, помогать. Полезнымъ быть, помогать.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою.