Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білочка

Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧКА"
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Омряк 2 Cм. омрак.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Соколиний, -а, -е. Соколиный. Ном. № 997.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.