Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Ой ну люлі, гойда.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. 2) Раст. Angelica archangelica.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Зчорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Поназивати, -ва́ю, -єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись!
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. У мене справа убізька.
