Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозір

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Заму́цкуватий, -а, -е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
Ізн.. Cм. зн...
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл. 1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати. Г. Барв. 19. 2) Пасти ночью скотъ.
Обісмілюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.