Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозір

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.
Ви́віяти. Cм. Вивівати.
Вистригати, -гаю, -єш, сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл. 1) Выстригать, выстричь. 2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.
Відізватися Cм. відзиватися.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Нетля, -лі, ж. 1) Насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.