Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ум. глибоченько.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. 2) Родъ желтыхъ грибовъ.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай.
Пад, паду, м.
1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду.
2) мн. Террасы
Подрібнити, -бню́, -ниш, гл. Раздробить, раздѣлить на малыя части. Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила?
Попанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Як би тобі довелося в нас попанувати. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину.
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Як так граться, то й хатку потеряєм. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова.
