Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

більмак

Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Вінчанка, -ки, ж. = вінчання. Вх. Уг. 231.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Придержати, -ся. Cм. придержувати, -ся.
Розвеселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розвесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЬМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.