Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

більмак

Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Бахати, -хаю, -єш, гл. = бабахати.
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Зага́снути Cм. загасати.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть. Г. Барв. 498.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЬМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.