Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сьогобіцький

Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬОГОБІЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬОГОБІЦЬКИЙ"
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Переволочити IICм. переволочувати.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЬОГОБІЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.