Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго.
Деше́вшати, -шаю, -єш, гл. Становиться дешевле. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене.
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав.
2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
Ушестя, -тя, с. День Вознесенія. Не прийдеться в середу Вшестя. Сонечко стало жарити перед Ушестям, як посеред літа.
Фірманина, -ни, м. = фірман.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні.
