Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рега

Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕГА"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Поростринькувати, -кую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья). Вх. Зн. 68.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.