Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

реймент

Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЙМЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЙМЕНТ"
Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки. Борз. у.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Шапурка, -ки, ж. Плюска орѣха. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЙМЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.