Вимуштрувати, -рую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ.
2) Дисциплинировать.
Зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Під стріхою літечко літувала. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Де твоя пасіка літувала торік?
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза.
2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю.
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Ущуліти, -лію, -єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо.
