Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревне

Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. Ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Загна́ти, -ся. Cм. заганяти, -ся.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків. Драг. 413.  
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.