Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревун

Ревун, -на, м. = рева. Ум. ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВУН"
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Проїсть, -ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатер. у.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.