Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репиця

Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Ном. № 602. Будь.... весела як весна. Ном. № 4562. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Харьк. 2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Шевч. Ум. веселенький, веселесенький.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Малоро́слий, -а, -е. Малорослый.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Підчервонити, -ню́, -ниш, гл. Подкрасить красной краской.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Справа 2 нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов.
Угодити Cм. угождати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.