Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репиця

Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1. Вас. 146.
Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його. Н. Вол. у.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Ночник, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. Cм. нічник.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Поперебовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Взболтаться (о многомъ). Молочко гарне було, позастоюване, а поки довезли по цій дорозі, то й поперебовтувалося. Черниг. г.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.