Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнувати

Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Верше нар. Выше. Харьк.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Зага́кливий, -а, -е. Заикающійся. Вх. Зн. 238.
Лойтра́к, -ка, м. Повозка, телѣга. К. МБ. X. 17.
Наба́жний, -а, -е. Сильно желающій. Вх. Зн. 38.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Зн. 47.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.