Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Голова, -ви, ж. 1) Голова. Що голова, то розум. у голову заходити, зайти. а) съ ума сходить, сойти. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). б) — заходити. Печалиться. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. у голову (голови) класти, покладати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. наложити головою, лягти головою. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Або за Дніпром ляжу головою. в голові мені (тобі....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. у головах. У изголовья. Поклав сокиру в головах. під голови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. у голову взяти, забрати. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. по моїй голові. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. на мою, твою.... голову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. шоб тебе у жито головою. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: за твоєю (його и пр.) головою. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. голову кому їсти, жувати. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Що в Бога день, усе голову їсть. у голові, у головці було. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. голова в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька. 2) Умъ, разумъ. Порадь мене своєю головою. До булави треба голова. цвілі голови. Глупцы. 3) м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. 4) м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... 5) ж. Глава, часть книги. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. 7) Часть топора возлѣ обуха. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. 9) Раструбъ пастушьей трубы. 10) = маточина. 11) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 12) Часть толчеи. Cм. стула походюча. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. 15 — святоянська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Ум. головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. голови ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Ум. Ди́мка.
Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Жадній свашці по ковбасці. Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Пані не має жадного права на нас. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. Ні жадним способом не можно. Жадною мірою не вдержиш їх.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Цей причілок дуже стрімкий.
2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко.
Черк I меж. 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. Підняв косу та черк себе! 2) Выражаетъ ударъ, хвать! З сим словом черк його в пику! 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) кабана черк за ногу і покусала. 4) Чмокъ. Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк! 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу.
