Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревний

Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. МВ. (О. 1852. III. 66). Ревні сльози. ЗОЮР. II. 296. Плачем ревним я заплакав. К. Псал. 36. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. К. Псал. 138. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос. К. (Хата).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЙ"
Бохон, -на, бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками. Стор.
Мерковея, -веї, ж. Раст. Senecio jacobaea. ЗЮЗО. І. 136.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Флинта, -ти, ж. 1) Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.