Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ременик

Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕНИК"
Безощадність, -ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл.на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. Г. Барв. 462. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його. Мир. Пов. І. 153.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.